Архістратиг Михайло – вождь Небесних Сил, на іконах його зображують у грізному та войовничому вигляді: на голові шолом, у руці – меч чи спис. Під ногами – вражений ним дракон. З ким же воює цей відважний ватажок? Ми знаємо, що весь ангельський світ, створений ще до створення людини і всього видимого світу, був наділений великими досконалостями та дарами. Ангели, подібно до людей, мали вільну волю. Вони могли зловжити цією вільною волею та впасти у гріх. Це і сталося з одним із верховних ангелів – Денницею, який відкрив у собі джерело зла та гордості та повстав проти свого Творця.

Духовний світ завагався і частина ангелів пішла за Денницею. У цей момент з ангельського середовища виступив Архистратиг Михайло і сказав: «Ніхто як Бог!» – звертаючись із цим закликом до всіх ангелів. Цими словами він показав, що визнає лише одного Єдиного Бога, Творця та Володаря всього всесвіту.

19 вересня – спогад чуда Архістратига Михайла. У Фрігії, неподалік міста Ієраполя, у місцевості, званої Херотопа, знаходився храм в ім’я Архістратига Михайла; біля храму спливало цілюще джерело. Храм цей був споруджений старанністю одного з жителів міста Лаодикії на подяку Богу та святому Архістратигу Михаїлу за зцілення його німої дочки водою джерела. Архістратиг Михайло, з’явившись у сонному баченні отцю німої дівчини, ще не освіченому святим Хрещенням, відкрив йому, що його дочка отримає дар мови, випивши води з джерела. Дівчина справді отримала при джерелі зцілення та почала говорити. Після цього дива батько з дочкою і вся його родина хрестилися, і старанністю вдячного отця було споруджено храм на честь святого Архістратига Михаїла. До джерела стали приходити за зціленням не лише християни, а й язичники; багато хто з язичників зрікався ідолів і звертався до віри в Христа. У храмі святого Архістратига Михаїла протягом 60 років виконував пономарське служіння благочестивий чоловік на ім’я Архип Житіє.. Преподобний Архип Херотопський. Проповіддю про Христа та прикладом свого богоугодного життя він багатьох язичників приводив до віри у Христа. У своєму озлобленні на християн взагалі, і в першу чергу на Архіпа, який ніколи не відлучався від храму і був зразковим служителем Христовим, язичники задумали знищити храм і одночасно занапастити Архипа. Для цього вони з’єднали в одне русло дві гірські річки і направили їхню течію на храм. Святий Архіп старанно молився Архістратигу Михайлу про запобігання лиха. За його молитвою біля храму з’явився Архистратиг Михайло, який ударом свого жезла відкрив у горі широку греблю і наказав спрямувати в неї водам вируючого потоку. Таким чином храм залишився неушкодженим. Побачивши таке дивне диво, язичники в страху бігли, а святий Архіпп і християни, що зібралися до храму, прославили Бога і дякували святому Архістратигу Михаїлу за допомогу. Місце ж, де відбулося диво, отримало назву Хони, що означає “отвір”, “розселина”.