19 грудня Православна Церква святкує пам’ять одного з найбільших святителів Церкви Христової – що у святих отця нашого Миколи, Архієпископа Мирлікійського, Чудотворця, якого, як нікого іншого, високо та свято шанували у всі часи всі народи землі – і не лише християни, а й мусульмани і навіть багато язичників.

Микола Угодник народився 270 року в містечку Патари, яке розташовувалося в області Лікії в Малій Азії і було грецькою колонією. Батьки майбутнього архієпископа були дуже заможними людьми, але вірили в Христа і активно допомагали бідним.

Як каже житіє, святитель з дитинства повністю присвятив себе вірі, багато часу проводив у храмі. Подорослішавши, став читцем, а потім і священиком у церкві, де настоятелем служив його дядько, єпископ Микола Патарський.

Після смерті батьків Микола Чудотворець роздав всю свою спадщину бідним та продовжив церковне служіння. У роки, коли ставлення римських імператорів до християн стало більш терпимим, але гоніння продовжувалися, він зійшов на єпископський престол у Мирі. Зараз це містечко називається Демре, воно розташоване в провінції Анталія в Туреччині.

Нового архієпископа дуже полюбили люди: він був добрий, лагідний, справедливий, чуйний — жодне прохання до нього не залишалося без відповіді. При цьому Микола запам’ятався сучасникам як непримиренний борець із язичництвом – руйнував ідолів і капища, і захисник християнства – викривав єретиків.

Ще за життя святитель прославився багатьма чудесами. Врятував місто Мири від страшного голоду — своєю гарячою молитвою до Христа. Молився і тим допомагав морякам, що тонули, на суднах, виводив із ув’язнення у в’язницях несправедливо засуджених.

Микола Угодник дожив до глибокої старості та помер приблизно у 345-351 роках — точна дата невідома. Його мощі були нетлінними. Спочатку вони лежали в кафедральній церкві міста Мири Лікійські, де він служив архієпископом. Вони мироточили, і миро зцілювало віруючих від різних недуг.

У 1087 році частину мощей святого перенесли до італійського міста Барі, до церкви святого Стефана. Через рік після порятунку мощів звели там базиліку в ім’я святителя Миколая. Нині біля мощів святого можуть помолитися всі охочі — ковчег із ними досі зберігається у цій базиліці. Через кілька років частина мощей, що залишилася, була перевезена до Венеції, а в Мирах залишилася невелика частка.

На честь перенесення мощів Миколи Угодника встановлено особливе свято, яке у Православній Церкві відзначають 22 травня за новим стилем.

Зверталися до нього не тільки віруючі, а й язичники, і святитель відгукувався своєю незмінною дивовижною допомогою всім, хто її шукав. У рятуваних їм від тілесних бід він збуджував каяття в гріхах і бажання виправити своє життя. За своє земне життя він здійснив таку безліч добрих діл на славу Божу, що їх не перерахувати, але серед них є одне, яке належить до чеснот і до того, що служило основою їх скоєння, що рухало святителя на подвиг, — його віра, дивовижна, сильна, ревна.

Святителя Миколая називають чудотворцем. Таких святих особливо шанують за чудеса, які відбуваються молитвами до них. З давніх-давен Микола Чудотворець шанувався як швидкий помічник морякам та іншим подорожуючим, купцям, несправедливо засудженим та дітям.

Вітаємо всіх з днем пам’яті святителя Миколая!! Нехай його молитвами Господь береже наш народ та наших захисників! Нехай наші дітки отримають маленьку радість зранку від святого))) А дорослі надію, що все буде добре!!